Дідусь — це не просто старший член родини. Це джерело мудрості, тепла і безумовної підтримки, яке не змінюється з роками. У дитинстві саме дід може стати найкращим другом, що розповідає цікаві історії, вчить ремесел або просто мовчки сидить поруч, коли це потрібно. З ним пов’язані перші спогади про літо в селі, запах свіжоскошеної трави, дерев’яні лавки під яблунями. Ця стаття — про тих, кого ми називаємо дідом, але в серці тримаємо як героїв нашого життя.
Зворушливі вірші про дідуся до сліз
У кожного з нас є особливі спогади, пов’язані з дідусем. Це могутні постаті, які зігрівають любов’ю, попри мовчазність чи суворість. Вони навчають терпінню, чесності, і залишають у серці відчуття безпеки. Саме тому багато поетів зверталися до образу діда у своїй творчості — з повагою, тугою, теплом. Нижче зібрано добірку віршів, які передають усе це щиро й до сліз.
“Українське альфреско” Ліна Костенко
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.
Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба – це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.
Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…
“Старість” Василь Симоненко
Сам незчувсь, коли і відгуло, —
Вже лице пожовкло, як солома,
Борознами вкрилося чоло,
Сяють очі глибоко спідлоба,
Тільки пух лишивсь на голові…
Лає син, що ні чорта не робить,
Допіка невістка; ще живі?
Остогидло діду хліб жувати,
Слухати образи від усіх,
Ціле літо горобців ганяти
Та граків сусідові на сміх.
Взять би істик, торбу через плечі
І піти світ за очі з села,
Але звик до хати, до малечі,
Що його, мов батька, облягла.
Все стерпить, хіба заплаче стиха,
Дивлячись на добрих малюків.
Все стерпить — докори, сором, лихо —
Лиш би вмерти на землі батьків!
“З дитячих ігор і забав” Іван Андрусяк
заведи собі янголятко і дідуся
грайся так
підстав дідусеві ногу
хай гримнеться мордою об асфальт
янголятко опусить голівку
подаруй дідусеві 5 копійок
янголятко підніме голівку
розбий дідусеві каменем окуляри
янголятко опусить голівку
звільни дідусеві місце в трамваї
янголятко підніме голівку
вилий дідусеві на голову помиї
янголятко опустить голівку
скажи дідусеві боже помагай
янголятко підніме голівку
і так далі
потому йди спати
присниться тобі янголятко або чортеня
якщо янголятко ти виграв
якщо чортеня програв
а як ніщо не присниться
н і ч и я
“Іде дід через лід” Андрій М’ястківський
Дідусеві слизько.
Іде дід через лід,
А іти не близько.
Підійдем до діда ми,
Візьмемо за руки,
Бо слизькі серед зими
В діда закаблуки.
Тьохка лід, дзвонить лід,
Вітер з лісу вибіг.
Іде дід через лід,
Каже нам:
— Спасибі.
“Дзвінок до діда” Галина Мирослава
Телефонує Дем’янко.
Діду, привіт.
Що то таке, той ради-куліт?
То коли ти радів кулькам, як дув,
І які вітер з рук наших здув?!
Ми би приїхали, але пробач,
Нас не пускають, тільки не плач.
Всіх посадили на карантин —
Більше не ходить ніхто в магазин,
Не випускають нас на майданчик,
А ми залишили там свій м’ячик.
Як ти? Все добре у тебе? Окей?
Що там поставив ти біля дверей?
Інша мітла у порОжнику? Так?
На хіднику наша іграшка — птах…
Ти не сумуй. І про нас пам’ятай.
Носа додолу не опускай.
Бери й видужуй. Не треба хворіти —
Ти маєш внуків, тебе люблять діти.
Добре лікуйся. Па. Постривай.
Ми любимо тортики. Не забувай.
Ці твори нагадують нам про важливість часу, проведеного разом. Вони змушують зупинитися і подумати про найцінніше — родину. У кожному рядку звучить вдячність і любов, які не стираються роками. Такі вірші можна подарувати дідусеві або перечитувати тоді, коли його не вистачає поруч.
Прикольні вірші про дідуся
Дідусь — це не лише мудрість і спогади, а ще й море позитиву, жартів і кумедних історій. Часто саме дід може розвеселити навіть тоді, коли все йде шкереберть. У поезії також знайшлося місце для гумористичних та веселих віршів про дідуся. Вони теплі, кумедні й дуже щирі — як і самі герої цих творів. Нижче — добірка прикольних віршів, які точно змусять усміхнутися.
“Кухлик” Павло Глазовий
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
“ДІДУСЬ ТА ВНУЧАТА” М. Роляник
Там ожини дозрівають,
А де сосни, де дубки,
Поховалися грибки.
Стали ягідки казати:
“Хто ж нам може дорівняти?
Ми чорненькі і кругленькі,
Ще й до того солоденькі”.
А на те грибки із хащі:
“Ні, не ви, а ми найкращі.
В нас червоні шапочки –
Найгарніші таки ми!”
Та пішов дідусь до гаю:
“Ягідки я позриваю,
Я грибків в траві знайду
І внучатам принесу!”
На Різдво бабуся й дід
Попросять внуків на обід,
Голубців дадуть з грибками
І варення з ягідками.
“Зійдеться родина вся” Наталя Бугай
Викопав дідусь криничку.
Ой глибока ж та криничка,
Прохолодна в ній водичка.
Все дідусь Іван зробив:
І дашок там спорудив,
Й приладнав під ним вервечку,
Корбу, кухлик, відеречко,
Сад навколо посадив
З вишень, яблунь, груш і слив.
Ми приїдем до вербички,
До садочка і кринички.
До бабусі й дідуся
Зійдеться родина вся.
“Пасіка” Наталія Паснак
У нас в садку стоять.
Яскраві, як з картиночки,
Рівнесенько, у ряд.
А навколо будиночків
Там кояться дива:
З бджілок живі хмариночки
Там юрмляться щодня.
Бринять бджілки так голосно:
Джу-джу-джу-джу-джу-джу.
Стає на серці боязко,
Туди не підійду.
Бо знаю, можуть бджілоньки
Ужалити людей.
Не люблять наші бджілочки
Непроханих гостей.
Дідусь сказав: ” Це вулики!
Живуть у них рої.
Родини бджіл тут туляться,
Рої ці – чималі.
Бджола – комаха корисна –
Приносить нам медок.
Нектар для меду сонячний
Збирає з квіточок.
Невтомні наші бджілочки,
Не сядуть ні на мить,
Бо кожний цвіт на гілочці
Котрась з них облетить.
Щоб мед зібрати дІточкам,
Смачненький, золотий,
Мільйон потрібно квіточок
Комахам віднайти.
Від ранку та й до вечора
Робота є у бджіл.
Їх праця є нелегкою
І Ти це зрозумій!”
За мед квітковий, сонячний,
Я дякую бджілкам.
Цілющий він і корисний,
Потрібний діточкам!
“Дідусів маршрут” Аркадій Музичук
А в гаражі
Уже гудуть машини,
Бо їх чекають вантажі
В усіх кінцях країни.
Між водіїв –
Дідусь Антон.
Діла мерщій завершив,
І свій прудкий автофургон
У рейс виводить першим.
Вантаж у нього
Не простий,
Тож гаять час не можна.
Вантаж чекаєм я і ти,
Його чекає кожний.
Багато літ
Маршрут один,
У спеку, дощ, морози,
Дідусь з пекарні в магазин
Нам свіжий хліб привозить.
Такі вірші можна використати для святкових листівок, вітальних листів або навіть прочитати на сімейному святі. Вони легко запам’ятовуються та дарують хороший настрій. Адже дідусь — це не лише поради та серйозні розмови, а ще й жарти, іронія та щира радість. У кожному жартівливому вірші прихована справжня любов. Бо дідусь — це завжди трохи магія, трохи дитинство і багато доброти.
Короткі вірші про дідуся для дітей
Дідусь для дитини — це друг, порадник і справжній чарівник, який завжди має час і бажання побавитися. У дитячих віршах про дідуся закладено багато тепла, ніжності та щирості. Вони легкі для запам’ятовування, ритмічні й милі — саме такі, які подобаються малюкам. Такі рядки допомагають виховувати повагу, любов і вдячність до старших. Нижче ви знайдете добірку коротких віршиків, які можна розповісти дідусеві на свято або просто так, щоб зробити йому приємно.
“Мій дідусь” Марійка Підгірянка
Як голуб сивенький.
По садочку ходить
І мене, малого,
Онучечка свого,
За рученьку водить.
По садочку ходить,
Яблучка знаходить,
Ще й дає горіхи.
Дідусь любий, милий,
Як голубчик сивий,
З ним — багато втіхи!
“Швидко відповів” Григорій Бойко
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів…
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те…
+Бойко Григорій
—-
Теж саме
– Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
– А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!
“Дідусь” Юрій Гойда
Сад розводить на горбку.
Квітнуть вишні біло-біло
В дідусевому садку.
І ніхто не відгадає,
Якщо дід вас вигляда,
Чи то вишня розквітає,
Чи в дідуся борода.
“Чому кіт зажурився” Петро Сиченко
Зажурився сірий кіт.
А чому він зажурився?
Без роботи залишився:
З дідусем ми дуже ловко
Змайстрували мишоловку.
“Хати вдягнули білі капелюхи…” Олег Герман
Мов на весілля. Зранку всі, як штик.
В нічних завіях Бровко клаповухий
Поскиглив трохи й стих, напевно, звик.
Шеберхав вітер гілками до шиби,
Густі дими снували з коминів.
Ані сліда від нашої садиби.
“Відкиньте сніг!” – дідуньо бубонів.
І хоч би хто! Зарилися в перини
І я, і брат та тиснем в жмені сміх.
Дід встав. Покряхкав. Стріпав кожушину.
“Ну-ну, вурвитлі!” – й рушив за поріг.
Ці вірші чудово підходять для дитячих ранків, домашніх вечорів або сімейних свят. Їх можна використати в шкільних творчих завданнях чи подарувати в листівці. Маленькі поетичні рядки несуть у собі велику емоцію — радість від спілкування з улюбленим дідусем. А ще — це чудова можливість навчити дітей висловлювати свої почуття словами. Бо щастя — це коли у тебе є дідусь, а в душі звучить добра дитяча поезія.
Вірші про дідуся — це не просто рими, а теплі слова, що зберігають у собі любов, вдячність і пам’ять. Через них ми можемо поділитися найщирішими емоціями, згадати спільні моменти, усмішки й турботу. Дідусі заслуговують на добрі слова, бо їхня роль у житті кожної дитини — безцінна. Незалежно від того, чи це зворушливий вірш, веселий рядок чи короткий дитячий віршик — кожен з них має силу зігріти серце. І найкраще, що ми можемо зробити — частіше дарувати ці слова тим, хто так щиро любить нас.
