Система відмінювання (в українській мові — це відмінки) існує для того, щоб показувати роль слова в реченні — хто що робить, з ким, для кого, куди тощо. Це дозволяє робити мову більш гнучкою, зрозумілою та без двозначностей, навіть якщо порядок слів змінюється. Дізнайтесь як відбувається відмінювання імені Любов та всі нюанси.
Як правильно відмінювати ім’я Любов
Ім’я Любов — це жіноче особове ім’я, іменник жіночого роду, відмінюване. Але в множині власні імена зазвичай не вживаються, тому в реальному мовленні множина вживається рідко або у переносному значенні (наприклад, як узагальнення: «У світі багато Любовей»).
Всі відмінки імені Любов в однині:
Називний — Любов — Любов читає книгу.
Родовий — Любові — Немає Любові.
Давальний — Любові — Я дала листа Любові.
Знахідний — Любов — Я бачу Любов.
Орудний — Любов’ю — Я пишаюся Любов’ю.
Місцевий —(у) Любові — Говоримо у Любові.
Кличний — Любове — Любове, ти така щира!
Умовна множина (узагальнена, рідко вживана):
Називний — Любові / Любові (рідше)
Родовий — Любовей
Давальний — Любов’ям
Знахідний — Любовей
Орудний — Любовями
Місцевий — (на/у) Любовях
Кличний — Любові (як звертання до групи, умовно).
Наприклад:
– «В одній кімнаті зібралися всі Любові з групи “А”.»
– «У журналістському конкурсі перемогли три Любові.»
Окремо про важливі форми:
Родовий відмінок (кого?) — Любові. «Я пишаюся мудрістю Любові.»
Кличний відмінок (звертання) — Любове. «Любове, ти — сонце мого серця!»
Ім’я “Любов” — виняткове тим, що воно має м’яку форму, закінчується на приголосний. Залишається незмінним у знахідному, як і більшість імен, що означають неживі поняття (але тут — виняток через жіноче ім’я).
Як звертатися правильно — Любов чи Любове
Правильно звертатися: «Любове» — це кличний відмінок імені Любов, і саме його треба вживати у звертанні.
Як правильно: «Любове, вітаю вас!», «Шановна пані Любове!», «Дорога Любове, щиро дякую!».
Неправильно: «Шановна пані Любов» — це називний відмінок, і не використовується у звертанні.
«Любов’ю, привіт!» — це взагалі орудний відмінок, не для звертання.
Пам’ятайте, що у звертаннях завжди використовують кличний відмінок, тому правильно: «Дорога Любове», «Любове Іванівно» (якщо з по батькові), а не просто «Любов».
Як писати шановна пані Любове
Правильно писати: «Шановна пані Любове» — із використанням кличного відмінка імені Любов, тобто Любове.
Правильний приклад звертання: «Шановна пані Любове! Щиро дякуємо Вам за співпрацю…».
«Шановна пані» — це форма ввічливого звертання. «Любове» — кличний відмінок імені Любов, обов’язковий у зверненні. Не плутайте з: «Шановна пані Любов» — це неправильний варіант, бо це називний відмінок, який не вживається у звертаннях.
Як правильно провідміняти Любов Миколаївна, Любов Сергіївна
Правильне відмінювання для прикладів ім’я та по батькові — приклади для Любов Миколаївна та Любов Сергіївна:
Відмінювання в однині:
Називний — Любов Миколаївна — Любов Сергіївна
Родовий — Любові Миколаївни — Любові Сергіївни
Давальний — Любові Миколаївні — Любові Сергіївні
Знахідний — Любов Миколаївну — Любов Сергіївну
Орудний — Любов’ю Миколаївною — Любов’ю Сергіївною
Місцевий — (на) Любові Миколаївні —(на) Любові Сергіївні
Кличний — Любове Миколаївно — Любове Сергіївно
Ім’я Любов відмінюється за зразком жіночих імен із твердим закінченням. По батькові Миколаївна і Сергіївна відмінюються як прикметники жіночого роду, із закінченнями -а, -і, -у, -ою, -ій тощо. У звертанні (кличний відмінок) використовується Любове Миколаївно, Любове Сергіївно.
Приклади речень з різними відмінками
Називний відмінок (хто? що?)
Любов прийшла вчасно на зустріч.
Родовий відмінок (кого? чого?)
Я не бачив Любові давно.
Давальний відмінок (кому? чому?)
Я написав листа Любові.
Подарунок для Любові дуже гарний.
Знахідний відмінок (кого? що?)
Вони шанують Любов понад усе.
Орудний відмінок (ким? чим?)
Ми пишаємося Любов’ю.
Вона ділиться радістю з Любов’ю.
Місцевий відмінок (на кому? у чому?)
Ми говоримо про Любові.
Спогади залишились при Любові.
Кличний відмінок (звертання)
Любове, ти найкраща!
Любове, прийди сюди, будь ласка!
