Два кольори

Виконавець: Дмитро Гнатюк

Слова: Дмитро Павличко

Музика: Олександр Білаш

Текст пісні

Як я малим збирався навесні Іти у світ незнаними шляхами. Сорочку мати вишила мені, Червоними і чорними, Червоними і чорними нитками. Два кольори мої два кольори Оба на полотні, в душі моїй оба. Два кольори мої два кольори: Червоне то любов, а чорне то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги. Переплелись як мамине шиття Мої сумні і радісні дороги. Мені війнула в очі сивина Та я нічого не несу додому, Лиш згорточок старого полотна І вишите моє життя на ньому.

Про що ця пісня

Пісня “Два кольори” була створена в середині 1960-х років і одразу стала однією з найглибших українських композицій про дорогу життя, пам’ять і любов до рідного дому. Слова Дмитра Павличка і музика Олександра Білашa злилися в щемку історію, яка через символічні кольори сорочки розповідає про долю людини.

Найвідомішим виконавцем пісні став Дмитро Гнатюк — його сильний, теплий голос ніби сам вів слухача стежками радості й журби. Завдяки його проникливому виконанню “Два кольори” ожили як особиста сповідь кожного українця, що зберігає в серці мамину любов і біль розлуки.

У центрі змісту — дорога життя, переплетена червоними й чорними нитками: любов’ю і журбою. Пісня створює образ вишитого полотна як метафори людської долі, де радість і смуток невіддільні. Вона викликає тиху ностальгію, нагадує про коріння і про те, що навіть у мандрах найцінніше залишаєш у серці — любов рідних і пам’ять про дім.

Рейтинг: 4.8
Переглядів: 152