Текст пісні
Про що ця пісня
Пісня «Два кольори» — один із найвідоміших творів української музичної спадщини, створений у 1964 році композитором Олександром Білашем на слова поета Дмитра Павличка. Її глибока символіка та мелодійність зробили пісню справжнім народним гімном, що відображає душу українського народу.
Ідея пісні народилася під час з’їзду комсомолу, коли Павличко та Білаш помітили жінку з хусткою, на якій червоні троянди яскраво виділялися на чорному тлі. Цей образ надихнув Павличка на рядок: «Червоне — то любов, а чорне — то журба». Натхненні, вони залишили з’їзд і поїхали до Будинку творчості у Ворзелі, де за півгодини створили пісню.
У пісні червоний колір символізує любов, а чорний — журбу. Ці кольори переплітаються в житті кожної людини, як нитки у вишитій сорочці, яку мати дарує синові на дорогу. Пісня передає глибокі емоції, пов’язані з материнською любов’ю, життєвими випробуваннями та пам’яттю про рідний дім.
Першим виконавцем пісні був Анатолій Мокренко. Згодом її виконували такі відомі артисти, як Дмитро Гнатюк, Василь Зінкевич, Квітка Цісик, Раїса Кириченко, Віктор Павлік, Таїсія Повалій та інші. Кожен з них вносив у пісню свою інтерпретацію, зберігаючи її глибокий зміст та емоційність.
«Два кольори» стала символом української ідентичності, об’єднуючи покоління в любові до рідної землі, матері та культурної спадщини. Її слова та мелодія продовжують надихати та зворушувати серця слухачів, нагадуючи про вічні цінності та глибокі почуття.