Сурядні сполучники в українській мові — це службові слова, що поєднують рівноправні частини речення або рівноправні прості речення в складному. Вони не підпорядковують одне одному частини, а з’єднують їх.
Як відрізнити сурядні сполучники від підрядних
Відрізнити сурядні сполучники від підрядних — важливо для правильного аналізу речень. Просте й чітке пояснення, яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності:
- Сурядні сполучники поєднують рівноправні частини: слова (мама і тато), однорідні члени речення (читає і слухає), прості речення (я прийшов, але його не було)
- Сурядні сполучники не ставлять частини в залежність, в обох частинах — повноцінна думка, також частини можна легко розділити на два речення. Приклади сурядних сполучників: і, та (в значенні “і”), але, а, проте, або, чи, то…то, ні…ні.
- Підрядні сполучники поєднують частини, де одна залежить від іншої (основна частина + підрядна (яка відповідає на питання). Залежна частина пояснює: час, причину, умову, мету, наслідок тощо. Приклади підрядних сполучників: що, щоб, коли, бо, як, де, якщо, хоч, ніби, тому що, оскільки.
Приклад порівняння:
Я вчився, і брат вчився — сурядне
Я вчився, бо хотів досягти успіху — підрядне.
Вона плакала, але мовчала — сурядне.
Вона мовчала, хоч і було важко — підрядне.
На які групи поділяються сурядні сполучники
Види сурядних сполучників
Що таке сурядні єднальні сполучники? Вони передають сполучення, поєднання: і, й, та (в значенні “і”), також, теж, ані…ані, ні…ні
Приклади: Я люблю каву і чай.
Вона співала, та грала на гітарі.
Протиставні — виражають протиставлення, заперечення: а, але, проте, зате, однак, та (в значенні “але”)
Приклади: Хотів поїхати, але запізнився.
Він мовчав, проте все розумів.
Розділові — виражають вибір, чергування, можливість: або, чи, або…або, чи…чи, то…то, не то…не то, чи то…чи то
Приклади: Поїдеш або ти, або я.
Чи дощ піде, чи знову засуха буде.
Сурядні сполучники не змінюються, не мають самостійного значення, і завжди служать для з’єднання рівноправних елементів. Деякі з них можуть бути подвійними (наприклад: або…або, ні…ні).
Таблиця сурядних сполучників
Таблиця сурядних сполучників української мови з поділом за значенням, прикладами та поясненням:
| Група | Сурядні сполучники | Значення / Вживання | Приклади |
| Єднальні | і, й, та (в значенні “і”), також, теж, ні…ні, ані…ані | Поєднання, додавання | Я люблю каву і чай. |
| Протиставні | а, але, проте, зате, однак, та (в значенні “але”) | Протиставлення, заперечення | Він прийшов, але запізнився. |
| Розділові | або, чи, або…або, чи…чи, то…то, не то…не то, чи то…чи то | Вибір, чергування, взаємовиключення | Або ти йдеш, або я. |
| Градаційні | не тільки…а й, не лише…але й, як…так і | Посилення, поступове нарощування | Не тільки працює, а й навчається. |
| Зіставні | не…а, не стільки…скільки, швидше…ніж, радше…ніж | Зіставлення, уточнення | Не брат, а товариш |
Сполучник «та» може бути єднальним (“і”) або протиставним (“але”) — залежно від контексту. Подвійні сполучники типу “не тільки…а й” часто вживаються для логічного наголосу.
Як визначити сурядний сполучник у реченні
Щоб визначити сурядний сполучник у реченні, дотримуйся простого алгоритму:
- Знайди сполучник у реченні, наприклад: Вона малювала і слухала музику.
- Подивися, що він з’єднує: однорідні члени речення чи частини складного речення? З’єднує дієслова: малювала і слухала — однорідні присудки. Отже, сполучник сурядний.
- Перевір, чи рівноправні ці частини? Чи можна кожну частину поставити окремо як речення або член речення?
Вона малювала. Вона слухала. — Так, рівноправні → сурядний.
- Зістав із таблицею сурядних сполучників, якщо це один із них (і, або, а, але, та, проте, то…то, ні…ні і т. д.), то — сурядний.
Приклади сурядних сполучників в реченні
Варіанти речень із сурядними сполучниками, поділені за типами — щоб легко зрозуміти, як вони працюють у мовленні:
- Єднальні сполучники (і, й, та (в значенні “і”), також, теж)
Ми і співали, і танцювали.
Сонце світить, й вітерець дме.
Вона малює, та ще й вірші пише.
Він читає, також слухає музику.
Батько працював, теж не скаржився.
- Приклади сурядних протиставних сполучників в реченні (а, але, проте, однак, та (в значенні “але”))
Я чекав, але він не прийшов.
Вона мовчала, проте очі все казали.
День був холодний, однак сонячний.
Він хороший учень, а брат його лінувався.
Їй хотілося піти, та залишилася.
- Розділові сполучники (або, чи, то…то, не то…не то, або…або, чи…чи)
Поїдеш або ти, або я.
Чи піти в кіно, чи залишитися вдома?
То сміється, то плаче.
Не то радіє, не то сумує.
Ми підемо чи на пікнік, чи на річку.
Сурядні сполучники завжди з’єднують рівноправні частини — тобто обидві частини речення мають самостійний зміст, їх легко розділити на два прості речення.
