Лев — це коротке, але сильне ім’я, яке добре звучить багатьма мовами і зберігає популярність у різних країнах. Дізнайтеся, як правильно звертатись до чоловіка чи хлопчика на ім’я Лев та як правильно його відмінювати.
Як правильно писати: Льва чи Лева
Правильна форма залежить від контексту, але літературною нормою української мови в більшості випадків є «Лева».
Коли вживається «Лева»? Це родовий відмінок однини імені Лев: «Я не бачив Лева», «Книга належить Леву, а не Івану».
Коли вживається «Льва»? Форма «Льва» є розмовною або застарілою, її іноді можна почути в діалектах або в поезії для милозвучності. В офіційних текстах та сучасній літературній мові вона не рекомендується.
Як правильно звертатися до Лева
Правильне звертання до людини з іменем Лев в українській мові залежить від кличного відмінка, і він має особливу форму.
Правильна форма звертання: Леве
Приклади:
Привіт, Леве, як справи?
Леве, допоможи, будь ласка.
Дорогий Леве, щиро вітаю тебе зі святом!
Іменники чоловічого роду твердої групи в кличному відмінку здебільшого мають закінчення -е. Тож:
Бог → Боже
Петро → Петре
Лев → Леве.
Як відмінюється ім’я Лев
Ім’я Лев в українській мові є іменником чоловічого роду і відмінюється за твердою групою. Ось його повна відмінювання:
Відмінок | Форма | Приклад |
Називний | Лев | Це Лев — мій друг. |
Родовий | Лева | Немає Лева вдома. |
Давальний | Леву | Я подзвоню Леву завтра. |
Знахідний | Лева | Я бачив Лева в парку. |
Орудний | Левом | Я пишаюся Левом. |
Місцевий | (на) Леві | Розповідаю про Леві з Києва. |
У розмовному стилі іноді можна почути форми типу “Льва” — але це неправильно в літературній мові.
Форма “Леве” використовується тільки при звертанні (кличний відмінок), ім’я Лев у родовому відмінку — Лева.
Кличний відмінок імені Лев — Леве. Приклад: Привіт, Леве, як справи?

Приклади речень з ім’ям Лев у всіх відмінках української мови
Називний (хто? що?) — Лев
Лев сміливо крокує вперед.
Це Лев — мій товариш зі школи.
Родовий (кого? чого?) — Лева
Ми чекали Лева біля входу.
Без Лева нам буде складніше.
Давальний (кому? чому?) — Леву
Я подарував книгу Леву.
Зателефонуй Леву, він знає відповідь.
Знахідний (кого? що?) — Лева
Я зустрів Лева в бібліотеці.
Ми побачили Лева, коли виходили з кіно.
Орудний (ким? чим?) — Левом
Ми пишаємось Левом.
Вони працюють разом з Левом над проєктом.
Місцевий (на кому? на чому?) — (на) Леві
У новинах говорили про Леві з університету.
На Леві була синя куртка.
Кличний (звертання) — Леве
Леве, ходімо з нами!
Доброго дня, Леве!
Як утворюється по батькові від імені Лев
По батькові від імені Лев утворюється за стандартними правилами української мови, але має особливу форму, оскільки ім’я коротке й закінчується на приголосну.
Правильні форми по батькові:
- Чоловіча форма: Левович
- Жіноча форма: Левівна
Приклади:
- Андрій Левович Пономаренко — вчений із Харкова.
- Ольга Левівна Ковальчук — художниця з Києва.
У чоловічій формі додається -ович до основи Лев → Левович.
У жіночій формі додається -івна, але з м’якою вставкою для милозвучності: Левівна.
Ці форми є нормативними й вживаються в офіційних документах, діловому стилі та повсякденному спілкуванні.