Ніч яка Господи, місячна, зоряна (Ніч яка місячна)

Виконавець: Квітка Цісик

Слова: Михайло Старицький

Музика: Микола Лисенко

Текст пісні

Ніч яка Господи, місячна зоряна,* Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена, | Хоч на хвилиноньку в гай! | (2) Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею | Стелиться в полі туман. | (2) Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Ген на стрункій та високій осичині | Листя пестливо тремтить. | (2) Небо глибоке засіяне зорями, — Що то за Божа краса! Перлами ясними попід тополями | Грає краплиста роса. | (2) Ти не лякайся, що ніженьки босії** Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки | Сам на руках однесу. | (2) Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло - ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, | А воно палке, як жар. | (2) Ти не лякайся, що можуть підслухати Тиху розмову твою, Нічка поклала всіх, соном окутала, | Ані шелесне в гаю. | (2) Сплять вороги твої знуджені працею, Нас не сполоха їх сміх. Чи ж нам обкраденим долею нашею | Й хвиля кохання за гріх? | (2) ____________________________________________ Відміни (народний варіант): * Ніч яка місячна, ясная, зоряна ** Ти не лякайся, що ніженьки білії

Про що ця пісня

Пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» бере свій початок у 1870 році як вірш «Виклик» Михайла Старицького. Музику до неї створив Микола Лисенко для опери за мотивами повісті Миколи Гоголя «Утоплена». Уперше пісня була опублікована в 1885 році в одеському альманасі «Нива». Згодом, у 1914 році, кобзарі Андрій Волощенко та Василь Овчинніков адаптували мелодію для бандури, що сприяло її популярності серед народу.

Ця пісня стала знаковою для багатьох українських виконавців, зокрема для Квітки Цісик, яка включила її до свого альбому «Пісні з України». Її ніжне та щире виконання підкреслює глибину почуттів, закладених у пісні. Також пісню виконували Анатолій Солов’яненко, Борис Гмиря та інші відомі артисти, кожен з яких вносив у неї частинку власної душі.

У центрі пісні — інтимна розмова закоханих, що відбувається під час чарівної літньої ночі. Природа тут не просто тло, а активний учасник емоційного діалогу: місяць, зорі, туман і роса створюють атмосферу ніжності та спокою. Пісня передає глибоке прагнення до близькості, тепла і розуміння, що робить її актуальною і сьогодні.

Рейтинг: 4.8
Переглядів: 99