Моя країна

Так плине час - в пам'яті кадри кривавих стежин, Вона пройшла вже крізь вогонь і крізь кіптя вушин. Режим хотів в ній задушити свободи зачаток, Вона з роками стала жінкою серед дівчаток! Поламати волю, вбивати прийшли дикі примати, Полягала вати спати відразу, бо тут з кожної хати Люди дістають гармати, це наша розплата, кате! Сміливих воїнів з нас виховала земля-мати! В нас не забрати те, що по праву належить! Біль нестерпний, та вона робила вигляд, Ніби просто нежить, Казали всі - змирись, врятує тільки ампутація, Вона йшла до кінця, тримавши міцно мапу нації! Через страждання і руйнації, Через бомбардування, через страх, евакуації Ця помста відчувається у всіх на рівні фібрів, Щоб душу нашу вбити, в вас нема таких калібрів! Смерть і горе - ваша віра, ви - пухлина цього світу! Ми вбиваєм злого звіра, щоб жили у мирі діти! Вона та, хто чорта поховає в домовині, Ще у світі гордо скажуть: Слава Україні Приспів: Моя країна не впаде на коліна! | І в моїм серці ти навіки єдина! | І не завадить нам ніхто волею напитись! | Як пощастило в Україні мені народитись! | (2) Як пощастило мені жити серед Прометеїв! Країна воїнів, борців, митців і волонтерів! Ті, хто поліг, сидять десь тихо там собі на хмарці, Чекають виродків, що грілись на гуманітарці! Ви нам не рідні, ніби покручі підкинуті, Вас доля неминучи дожене, і з часом згинуть ті Безславні морди, ви всі демони раби! Ваша домівка брудний мордор. Боже хто ж вас породив?.. І скільки тих синів, що потікали по Європі?.. Та є з ким нам за честь сидіти в одноу окопі! Азов, ЗСУ, ССО, група копів! Від ворога залишиться тут тільки дим та попіл! Це Вам, біси, за Стуса, за Бандеру, Чорновіла! Нехай вся наша доля нелегка і чорно-біла! За Бучу, за Ірпінь, дітей застрілених в потилицю! Десятки поколінь, одвічну лють в собі носили цю! Ми ще пройшли з тобою тільки пів дороги, Ми вже з тобой поплачемо на святі перемоги, Всіх воїнів вшануємо і славу їх помножимо, Ми ще брат, заспіваємо, як тільки переможемо! Приспів.